понеділок, 31 жовтня 2016 р.

Історичними шляхами Горностаївщини


В чергову мандрівку профіквестівці з Горностаївки вирушили історичними шляхами. Команда «ДивоСвіт» відвідала пам’ятні знаки різних історичних періодів, які встановлені на території Горностаївщини. 
Війна...Грізний 41-й рік...На захист рідного краю,отчого дому стали пліч-о-пліч дорослі і діти,чоловіки й жінки.З перших днів несподіваного нападу гітлерівської Німеччини на окупованих ворогом територіях створювалися підпільні угрупування та партизанські загони.
Про життя та діяльність групи партизан-підпільників, яка діяла на чолі з колишнім мешканцем селища Горностаївка Василем Ходосом під час Другої світової війни розповіла учасникам профіквесту завідувачка районного краєзнавчого музею Олена Ташкінова.
Поблизу пам’ятного знака “Жертвам фашизму”, де перезахоронені останки підпільників, краєзнавиця розповіла дітям про підпільну діяльність партизан, які за часів окупації селища Горностаївка проводили роботу та інформували жителів про визвольну боротьбу свого народу, роздавали листівки з інформацією на підтримку воїнів Радянської Армії та закликали вести боротьбу з фашистами.
Організація була створена у кінці 1941-го - початку 1942 років.В грізні роки окупації нашого селища на підпільній квартирі Василь Ходос разом з однодумцями таємно слухав повідомлення на радіоприймачі про визвольну боротьбу, писали листівки та передавали односельцям, підтримуючи їх. На жаль, зрадник був серед односельців, який за 10 000 німецьких марок, пуд солі та корову, виказав інформацію про групу партизан окупантам.Все підпілля,42 чоловіки(підпільні групи Горностаївки,Заводівки,Князе-Григорівки) були заарештовані одночасно.Арешти були проведені в кінці березня.Підпільники зазнали всієї жорстокості тортур.Після катувань,на світанку 2 квітня 1943 року мешканців селища розбудили звуки автоматної черги — це розстрілювали підпільників на схилах Дніпра. Разом з ними були вбиті й євреї, які проживали в селищі, в тому числі їх 5 дітей.
Завідувачка краєзнавчого музею Олена Ташкінова переповіла команді спогади очевидців, які зберігаються в музею та підтверджують, що підпільників під землю заховали напівжими, оскільки кулемети, під час розстрілу “заїли”. Партизан добивали багнетами та кидали в яму, одразу після розстрілу партизан два німці на конях притоптували землю. Як свідчили очевидці на місці поховання земля “ворушилася” ще 3-4 дні.
Під час екскурсії учасники дізналися, що саме 12 квітня 1944 року тіла загиблих партизан-підпільників та евреїв перезахоронили, це відбулося вже у звільненому від німців селищі. Того дня, зі сторони тодішнього приміщення заготзерна коні везли брички на яких стояли 34 труни, як засвідчили проведені експертизи у дихальних шляхах померлих  знаходилися рештки землі, які вдихали люди, безжалісно забиті та закопані німецькими окупантами. Лише 3 тіла були з кульовими отворами в черепі, їх застрелили, решта — закопані живими. Матеріали про ці події  зберігаються у районному краєзнавчому музеї.
Сум та відчай був в очах учнів, які слухали розповідь краєзнавиці. Разом з очільницею краєзнавчого музею вони пригадали, що дорослі увіковічили пам’ять про групу партизан-підпільників встановивши пам’ятний знак біля будинку, де проживав Василь Ходос, на його честь названа одна з вулиць селища, а останки загиблих перепоховані до братської могили в центрі селища.
У центрі Горностіївки височить  обеліск воїнам-односельцям загиблих та померлих від ран у 1941-1945 роки. На ньому викарбувано імена горностаївців, які героїчно боролися на фронтах Великої Вітчизняної війни й не повернулися з поля бою. Це символ величі духу й моральної чистоти полеглих земляків. Минають десятиліття, але ідеї самопожертви задля Батьківщини живуть. Сюди приходять вдячні нащадки, покладають квіти. Обеліск було встановлено у 1967 році.

 Братські могили воїнів похованих у 1918-1943 роках. Дата встановлення 1958 рік.
Пам'ятний знак загиблим прикордонникам у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, що встановлено поблизу групи братських могил у селищі Горностаївка. 
З ініціативи Горностаївської районної організації УСВА, на місці братського поховання часів війни, встановлено прикордонний стовп, як символ вірності військовому обов'язку і меморіальну плиту. Долучилися до цієї почесної справи багато небайдужих громадян. Значну пошукову роботу щодо встановлення історичних фактів, архівних документів та спогадів односельців зібрала і узагальнила очільниця краєзнавчого музею Олена Ташкінова. Саме завдяки цій роботі було встановлено, що 14 бійців 25-го прикордонного полку на чолі з начальником штабу капітаном Миколою Андрійовичем Мокіним 11 вересня 1941 року, виконуючи бойове завдання, здійснювали поїздку східною околицею села Горностаївка та були спалені фашистськими загарбниками у нерівному бою. Залишки їх тіл дбайливо захоронили свідки тих подій, односельці, що займалися польовими роботами.

У День прикордонника, 28 травня 2016року, в смт Горностаївці
відкрито прикордонний знак «Кордони України – священні і недоторканні». Ця неординарна подія відбулася біля
Братських могил і присвячена сучасним вартовим рубежів нашої Батьківщини, які стояли до за-
гину, аби завадити вторгненню ворога на її територію. За офіційними даними, під час неоголошеної війни з Росією та її найманцями вже полягло 67 прикордонників, 7 із них пропали безвісти, майже
400 зазнали поранень.

На основі спогадів очевидців учасники команди «ДивоСвіт» дізнались про те, що територія Парку Пам’яті в селищі Горностаївці є місцем масового поховання загиблих від голоду. Тут встановлено у 2009 році меморіальний пам’ятний знак «Жертвам голодомору 1932-1933років». Традиційно, на поминальні мітинги до річниць Голодомору в Україні приходять громадкість селища, працівники державних установ, учителі та учні. Хвилиною мовчання і квітами вшановують мешканці райцентру дочасно знищених тоталітарним режимом. 

 Афганська війна — тяжка і кривава, а ті, хто повернулися з того пекла, звісно, повернулися не такими, якими могли бути без війни. Але вони повернулись не гіршими, а тільки кращими. Бо того, кого випробував Бог на міцність, чесність, вірність побратимам, ніякі сили не можуть зробити гіршими.
Віддаючи пам'ять загиблим воїнам-інтернаціоналістам у 2004 році було встановлено пам’ятний знак. 
За традицією біля нього, щорічно відбуваються мітинги-реквієми з вшанування учасників бойових дій на території Республіки Афганістан та інших держав, тим, чиє життя обірвалось під час воєнних конфліктів, і тим, хто, наперекір обставинам, повернувся живим.
Данину пам'яті та шану тим, хто не повернувся з опаленої вогнем землі Афганістану років 1979-1989, жителі Горностаївщини вшановують хвилиною мовчання, запаливши свічу пам'яті.

 Вшановуючи пам'ять тих, хто поліг задля мирного сьогодення та майбуття нашої країни у смт. Горностаївка напередодні 24-річниці Дня Незалежності України було відкрито пам’ятний знак «Борцям за Свободу та Незалежність України».

Ініціаторами його спорудження та встановлення були волонтер О. Слісаренко та голова районної організації Спілки воїнів-інтернаціоналістів В. Ступак.

Новий пам'ятний знак до 25-ї річниці Незалежності України встановили в селищі Горностаївка, урочисте відкриття якого відбулося 24 серпня цього року.




Немає коментарів:

Дописати коментар