Продовжуємо знайомство з відомими історичними та архітектурними пам’ятками Великоолександрівського району.
Команда «ПрофіАрт» пропонує зазирнути в історичне минуле нашого краю. Сучасна Велика Олександрівка – селище міського типу, центр району.
Поселення було засноване в 1784 році вихідцями з північних та центральних губерній.
Переважну більшість її населення становили державні селяни, що займалися землеробством. Незначними кроками розвивалось і промислове виробництво. У середині 20-х років XX століття в селі працювали 4 невеличкі промислові підприємства — паровий та водяний млини, два маслозаводи. Для подальшого розвитку сільськогосподарського й промислового виробництва у Великій Олександрівці та районі Херсонський окружний виконавчий комітет 13 жовтня 1926 року прийняв постанову про будівництво гідроелектростанції на річці Інгулець. Передбачалося спорудити греблю, підняти воду й зросити 500 га посушливих земель, крім того, побудувати залізобетонний міст із шлюзами та ГЕС. У травня 1927 року на черговому засіданні Президії Херсонського Окружвиконкому було визначено статус гідроелектростанції як станції районного значення та передано її на баланс Великоолександрівського Райвиконкомому. Закріплено споживачів за ГЕС, зокрема таких підприємств, як олійниця, елеватор, МТС. Роботи по спорудженню станції необхідно розпочати з таким розрахунком, щоб ввести станцію в експлуатацію до 10-х роковин Жовтневої революції. Будівництво Великоолександрівської ГЕС на р. Інгулець було завершено в останні місяці 1928 року. Дві турбіни гідроелектростанції загальною потужністю 195 кін. сил (1 кін.сила = 0,736 кВт) дали селам Великоолександрівського району дешеву електроенергію. У хатах селян засяяли лампочки Ілліча. Великоолександрівська гідроелектростанція пропрацювала приблизно до 1956 року. Саме в цьому році був запущений останній гідроагрегат Каховської ГЕС і, ймовірно, експлуатація першої малопотужної Великоолександрівської електростанції була нерентабельною. Будівля і гребля Великоолександрівської ГЕС у 2003 р. визнана об′єктом культурної спадщини Херсонської області як пам′ятка історії та архітектури, яка охороняється державою. Споруда Великоолександрівської ГЕС знаходиться у комунальній власності, але відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України, статтей 26 і 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада передала її в оренду ТОВ «ВАТТЕНКРАФТ Україна». З березня 2016 року розпочалися роботи по реконструкції ГЕС, а у грудні планується введення станції в експлуатацію.
Команда «ПрофіАрт» пропонує зазирнути в історичне минуле нашого краю. Сучасна Велика Олександрівка – селище міського типу, центр району.
Поселення було засноване в 1784 році вихідцями з північних та центральних губерній.
Переважну більшість її населення становили державні селяни, що займалися землеробством. Незначними кроками розвивалось і промислове виробництво. У середині 20-х років XX століття в селі працювали 4 невеличкі промислові підприємства — паровий та водяний млини, два маслозаводи. Для подальшого розвитку сільськогосподарського й промислового виробництва у Великій Олександрівці та районі Херсонський окружний виконавчий комітет 13 жовтня 1926 року прийняв постанову про будівництво гідроелектростанції на річці Інгулець. Передбачалося спорудити греблю, підняти воду й зросити 500 га посушливих земель, крім того, побудувати залізобетонний міст із шлюзами та ГЕС. У травня 1927 року на черговому засіданні Президії Херсонського Окружвиконкому було визначено статус гідроелектростанції як станції районного значення та передано її на баланс Великоолександрівського Райвиконкомому. Закріплено споживачів за ГЕС, зокрема таких підприємств, як олійниця, елеватор, МТС. Роботи по спорудженню станції необхідно розпочати з таким розрахунком, щоб ввести станцію в експлуатацію до 10-х роковин Жовтневої революції. Будівництво Великоолександрівської ГЕС на р. Інгулець було завершено в останні місяці 1928 року. Дві турбіни гідроелектростанції загальною потужністю 195 кін. сил (1 кін.сила = 0,736 кВт) дали селам Великоолександрівського району дешеву електроенергію. У хатах селян засяяли лампочки Ілліча. Великоолександрівська гідроелектростанція пропрацювала приблизно до 1956 року. Саме в цьому році був запущений останній гідроагрегат Каховської ГЕС і, ймовірно, експлуатація першої малопотужної Великоолександрівської електростанції була нерентабельною. Будівля і гребля Великоолександрівської ГЕС у 2003 р. визнана об′єктом культурної спадщини Херсонської області як пам′ятка історії та архітектури, яка охороняється державою. Споруда Великоолександрівської ГЕС знаходиться у комунальній власності, але відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України, статтей 26 і 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада передала її в оренду ТОВ «ВАТТЕНКРАФТ Україна». З березня 2016 року розпочалися роботи по реконструкції ГЕС, а у грудні планується введення станції в експлуатацію.
Немає коментарів:
Дописати коментар