четвер, 23 червня 2016 р.

Профіквест: база зеленого екотуризму «Славутич»

Вирушаючи в чергову екскурсію 23 червня, учасники квесткоманди Нової Каховки не сподівалися, що  побачать не просто базу відпочинку,  а справжнісінький  осередок Національного олімпійського комітету України, який є в Херсонській області і знаходиться у нас - на мальовничому березі Каховського водосховища.




Чого ми тільки тут не побачили! Ошатні будиночки для відпочинку,
поле для міні-гольфу та поле для футболу,





дивовижне озеро та «Будиночок  мірошника» з «Пташиним подвір'ям»





і навіть уявили себе на «Титаніку», позуючи для фото на чудовому дитячому майданчику.



Дуже гостинно приймала нас директор бази «Славутич» Виноградова Галина Борисівна. Діти, на згадку про приємні відвідини, отримали в дарунок фірмові ручки та блокноти, а ще – купу задоволення та бажання приїхати сюди і відпочити, тим паче – це зовсім поряд!




Пропонуємо познайомитися

Командою «Жайвір» Любимівської ЗОШ І-ІІІст.№1 Каховського району та кураторами Малишенко Н.Л., Пенезовою В.Л., було розроблено емблему нашої команди

Також запрошуємо переглянути наш  блог:


вівторок, 21 червня 2016 р.

Скадовська команда Профіквесту. Туристичний маршрут смт.Лазурне Частина 1.


Вивчаємо перлини рідного краю



У рамках участі в  обласному інноваційному проекті для учнівської молоді «Обласний профіквест «В долонях степу і Дніпра»  команда Скадовського району з першого ж дня активно долучилась до роботи.
Ще 12 травня члени нашої команди та їх куратори мали можливість познайомитись з Тарасовою Мариною Борисівною - членом національної спілки журналістів України та членом національної спілки краєзнавців при інституті історії України. Марина Борисівна провела чудову лекцію з історії Скадовського району, організувала зустріч із завідуючою бібліотеки державного архіву Скакуновою Алою Василівною.

Згідно спільно складеного плану та за підтримки Скадовської районної державної адміністрації,  учасники проекту провели вивчення краєзнавчих матеріалів для розробки туристичного маршруту. Велику допомогу нашій команді надає член Національної спілки краєзнавців, член Національної спілки журналістів, автор близько 30 книг з історії Скадовського району Олег Миколайович Лиховид. Олег Миколайович став ще одним координатором нашої команди. Крім захоплюючих розповідей про історію Скадовщини та її жителів, отримання консультацій з літературних джерел, учасники команди дізнались як готуватись та ходити у походи, як правильно брати інтерв’ю.


Дуже цікавою та корисною була екскурсія до Скадовського історико-краєзнавчого музею, де діти могли безпосередньо розглянувши експонати, доторкнутись до історії нашого краю.


Підготовча робота виконана. То ж 20 червня наша експедиція, організована Скадовським районним центром зайнятості у співпраці з дирекцією Скадовської загальноосвітньої школи №2 та краєзнавцем Лиховидом О.М., розпочалась...
Першою ми відвідали Лезурненську селищну раду, де виконуюча обов’язки голови Гліва Іванна Степанівна, розповіла про сучасний стан Лазурного та перспективи розвитку селища-курорту. Іванна Степанівна провела нам невелику екскурсію та ознайомила з доступними об'єктами туристичної інфраструктури. Виявилося, що селище з дуже цікавою історією та великою кількістю відпочиваючих, не має ні музею, ні жодного екскурсовода, який би знайомив відпочиваючих з цією історією.



Гостинно нас зустрів управляючий бази відпочинку «Місфора» Юрій Михайлович Македонський. У цьому закладі відпочинку можна не лише зупинитись туристам, а й розважитись та покуштувати смачні страви. Тут отримає задоволення від відпочинку навіть самий вибагливий турист.

Технік Джарилгацького заповіднику Бабой Ігор Григорович є за сумісництвом ще й приватним підприємцем, який має човнярний причал та тісно співпрацює зі Скадовським районним центром зайнятості. Його працівники-рибалки, що ловлять у Чорному морі кефаль, глось, бичків та криветку й постачають її в різні куточки України. Ігор Григорович розповів нам багато цікавого про історію Джарилгацьких маяків, один з яких виготовлений ще в майстерні Ейфеля, показав цікаві фото та книгу історії, де з 60-х років минулого століття велися записи і можна дізнатись багато історичних фактів.

Далі наш маршрут проходив озером Устричним. Ще в давнину французи, що жили на тій території, у ньому вирощували устриць та постачали відомим гурманам світу. Зараз це місце – лише озеро шириною 3,8 кв.кілометри, яке має великі невикористані людиною можливості як у сфері промисловості, так і туризму...

Сучасне озеро Устричне з'єднується протокою з Джарилгацькою затокою. Тому наступним етапом нашого маршруту був «початок» острова Джарилгач, вірніше, та його частина, що від'єднана від материка промоїною. У давнину на острiв «з материка через промоїну було перекинуто мiст, по якому взимку переганяли отари овець, влiтку заготовляли сiно для них". Зараз на острів промоїною можна перебратись лише пропливши приблизно 20 метрів.

Наступним у нашому туристичному маршруті є острів Джарилгач. Його ми запланували відвідати у липні...
Чим більше ми дізнаємося про наш рідний край, тим більше ми ним пишаємося. І хочемо, щоб ним пишались і знали його цікаву історію і жителі району і його  гості як захоплювалисья ним відомі літератори, залишивши у своєму творчому розробку натхненні спогади про Скадовщину.
Український письменник Павло Архипович Загребельний написав свої «Новели морського узбережжя» на березі Джарилгацької затоки – він насолождувався відпочинком і безпосередньою близькістю з «матінкою-землею». А російський письменник К. Паустовський, що певний час жив у Скадовську, так писав про Джарилгацьку затоку: "Бiля пiвнiчних берегiв Криму є своє Саргасове море. Називається воно Джарилгацькою затокою. Там зарослi зостери пiднiмаються восени з дна великими полями. Пароплави, потрапивши у них, намотують на гвинти великi клубки морськоi трави, зупиняються, кидають якорi i чекають допомоги. Всi береги затоки заваленi гнилою травою. Її гострий запах чути в степах за кiлометри. Зостера надаe морськiй водi темно-зеленого кольору. Тiльки великi мiлини, де вона не росте, блищать у рiзних мiсцях островами свiтлоi води. Зi щогли пароплава за кольором води можна накидати карту глибини пустельноi степовоi затоки з її пiщанними островами, заростями очерету i дикими птахами, що гнiздяться бiля зруйнованих маякiв".

Н.Ф.Кравченко, провідний фахівець відділу активної підтримки безробітних Скадовського районного центру зайнятості

Любимівське пізньоскіфське городище

Давні легенди свідчать, що першим прийшов на землі степових просторів Таргітай - син Зевса та дочки ріки Борисфен. У нього були три сини. Під час правління синів на їх землю з неба впали золоті речі: плуг з ярмом, гостра з обох боків сокира та келих. Коли перші брати побачили золоті речі, то спробували їх взяти, але золото при їх наближенні спалахнуло вогнем. Лише при наближенні третього брата золото припинило палахкотіти, і він міг взяти його з собою. За спільною угодою старші брати передали йому після цього всю царську владу. Так молодший брат - Калаксай - став засновником племені царських скіфів.

Одним із поселень скіфських племен було Любимівське городище. Дослідження показали, що життя тут існувало з певними перервами, починаючи з III століття до нашої ери і закінчуючи ХУІ-ХУПІ століттям нашої ери.

У рамках проекту «В долонях степу і Дніпра» заступник директора КУ КРОББ «Каховської районної бібліотеки для дітей» Пенезова В.Л. завітала до Любимівської ЗОШ І-ІІІст.№1, де разом з командою «Жайвір» Каховського району та куратором Малишенко Н.Л. вирушили у піший похід до Любимівського городища. Історія Любимівського городища цікава і непізнана.












Цікаво було дізнатися, що городище складається з акрополю та передмістя. Акрополь відділено від навколишньої місцевості глибоченними яругами та глибоким ровом з валом.

Розкопками на великій площі досліджено не тільки акрополь, а й східну частину передмістя. Виявлено кам’яне будівництво. Досліджено зольник, вимостки та численні господарські ями. Археологічний матеріал представлено ліпним посудом, амфорами, сіроглиняним посудом ольвійського виробництва, червонолаковим дорогим посудом, бронзовими фібулами, монетами., залізними знаряддями та зброєю. На площі акрополю виявлено місце заселення часу Золотої орди або раннього періоду Кримського ханства (14-15 ст.). Датується городище 1 ст до н.е – 2 ст. н.е.

Кожного року територія цього історичного пам'ятника стає дедалі меншою через постійні зсуви у Каховське водосховище. Історики - дослідники пророкували зникнення городища за 15 років. На сьогоднішній день територія Любимівського городища частково укріплена.

Підчас екскурсії команда спустилася до річки де діти знайшли уламки посуду, це неабияк додало їм особливої гордості. Адже доторкнувшись, таким чином, до сивої давнини, виникає неабияка цікавість до дослідницької роботи у вивченні історії рідного краю. Створена людськими руками вона дійшла до нас у своїй первозданній красі, не до кінця досліджена, частково знищена, але дуже цікава. 






Це наша історія, історія малої батьківщини, саме на цій території через п'ятнадцять століть виникло наше рідне село Любимівка Каховського району.

Профіквест: екскурсія до рекордсмена Книги рекордів України


Всі в Україні знають, що жива ниточка, яка поєднує окупований Крим і материкову  частину називається Північно-Кримський канал – той, що починається на території Новокаховської міської ради. А чи всі знають, що НАШ  Північно-Кримський канал є рекордсменом Книги рекордів України, як найбільша рукотворна водна артерія Європи? Знаємо напевно, що не всі. Не знали про це й учасники квест-команди Нової Каховки, які 21 червня завітали з екскурсією до Головного управління ПКК.


Ми побували в музеї, який вартує того, щоб його побачити, а, головне, почути про великий  подвиг людей та осягнути те, що ми втратили.






Гостинно приймав нас зам.начальника управління ПКК Білоконь Володимир Федорович. Він провів нас територією, де ми мали можливість на власні очі побачити міні-дендропарк – Ялту в мініатюрі, де ростуть українські бананові дерева, турецька гвоздика, гігантська агава та ще багато сили-силенної краси.




Тут навіть відбуваються свої бали хризантем та є свій власний гімн! Команда профіквесту Нової Каховки обов’язково включить відвідування Північно-Кримського каналу в один із своїх майбутніх туристичних маршрутів.