Вивчаємо перлини рідного краю

У рамках участі в  обласному інноваційному проекті для учнівської молоді «Обласний профіквест «В долонях степу і Дніпра»  команда Скадовського району з першого ж дня активно долучилась до роботи.

Ще 12 травня члени нашої команди та їх куратори мали можливість познайомитись з Тарасовою Мариною Борисівною - членом національної спілки журналістів України та членом національної спілки краєзнавців при інституті історії України. Марина Борисівна провела чудову лекцію з історії Скадовського району, організувала зустріч із завідуючою бібліотеки державного архіву Скакуновою Алою Василівною.

Згідно спільно складеного плану та за підтримки Скадовської районної державної адміністрації,  учасники проекту провели вивчення краєзнавчих матеріалів для розробки туристичного маршруту. Велику допомогу нашій команді надає член Національної спілки краєзнавців, член Національної спілки журналістів, автор близько 30 книг з історії Скадовського району Олег Миколайович Лиховид. Олег Миколайович став ще одним координатором нашої команди. Крім захоплюючих розповідей про історію Скадовщини та її жителів, отримання консультацій з літературних джерел, учасники команди дізнались як готуватись та ходити у походи, як правильно брати інтерв’ю.

Дуже цікавою та корисною була екскурсія до Скадовського історико-краєзнавчого музею, де діти могли безпосередньо розглянувши експонати, доторкнутись до історії нашого краю.

Підготовча робота виконана. То ж 20 червня наша експедиція, організована Скадовським районним центром зайнятості у співпраці з дирекцією Скадовської загальноосвітньої школи №2 та краєзнавцем Лиховидом О.М., розпочалась...

Першою ми відвідали Лезурненську селищну раду, де виконуюча обов’язки голови Гліва Іванна Степанівна, розповіла про сучасний стан Лазурного та перспективи розвитку селища-курорту. Іванна Степанівна провела нам невелику екскурсію та ознайомила з доступними об'єктами туристичної інфраструктури. Виявилося, що селище з дуже цікавою історією та великою кількістю відпочиваючих, не має ні музею, ні жодного екскурсовода, який би знайомив відпочиваючих з цією історією.

Гостинно нас зустрів управляючий бази відпочинку «Місфора» Юрій Михайлович Македонський. У цьому закладі відпочинку можна не лише зупинитись туристам, а й розважитись та покуштувати смачні страви. Тут отримає задоволення від відпочинку навіть самий вибагливий турист.

Технік Джарилгацького заповіднику Бабой Ігор Григорович є за сумісництвом ще й приватним підприємцем, який має човнярний причал та тісно співпрацює зі Скадовським районним центром зайнятості. Його працівники-рибалки, що ловлять у Чорному морі кефаль, глось, бичків та криветку й постачають її в різні куточки України. Ігор Григорович розповів нам багато цікавого про історію Джарилгацьких маяків, один з яких виготовлений ще в майстерні Ейфеля, показав цікаві фото та книгу історії, де з 60-х років минулого століття велися записи і можна дізнатись багато історичних фактів.

Далі наш маршрут проходив озером Устричним. Ще в давнину французи, що жили на тій території, у ньому вирощували устриць та постачали відомим гурманам світу. Зараз це місце – лише озеро шириною 3,8 кв.кілометри, яке має великі невикористані людиною можливості як у сфері промисловості, так і туризму...

Сучасне озеро Устричне з'єднується протокою з Джарилгацькою затокою. Тому наступним етапом нашого маршруту був «початок» острова Джарилгач, вірніше, та його частина, що від'єднана від материка промоїною. У давнину на острiв «з материка через промоїну було перекинуто мiст, по якому взимку переганяли отари овець, влiтку заготовляли сiно для них". Зараз на острів промоїною можна перебратись лише пропливши приблизно 20 метрів.

Наступним у нашому туристичному маршруті є острів Джарилгач. Його ми запланували відвідати у липні...

Чим більше ми дізнаємося про наш рідний край, тим більше ми ним пишаємося. І хочемо, щоб ним пишались і знали його цікаву історію і жителі району і його  гості як захоплювалисья ним відомі літератори, залишивши у своєму творчому розробку натхненні спогади про Скадовщину.

Український письменник Павло Архипович Загребельний написав свої «Новели морського узбережжя» на березі Джарилгацької затоки – він насолождувався відпочинком і безпосередньою близькістю з «матінкою-землею». А російський письменник К. Паустовський, що певний час жив у Скадовську, так писав про Джарилгацьку затоку: "Бiля пiвнiчних берегiв Криму є своє Саргасове море. Називається воно Джарилгацькою затокою. Там зарослi зостери пiднiмаються восени з дна великими полями. Пароплави, потрапивши у них, намотують на гвинти великi клубки морськоi трави, зупиняються, кидають якорi i чекають допомоги. Всi береги затоки заваленi гнилою травою. Її гострий запах чути в степах за кiлометри. Зостера надаe морськiй водi темно-зеленого кольору. Тiльки великi мiлини, де вона не росте, блищать у рiзних мiсцях островами свiтлоi води. Зi щогли пароплава за кольором води можна накидати карту глибини пустельноi степовоi затоки з її пiщанними островами, заростями очерету i дикими птахами, що гнiздяться бiля зруйнованих маякiв".

Н.Ф.Кравченко, провідний фахівець відділу активної підтримки безробітних Скадовського районного центру зайнятості