Презентуємо проект та роботу команди жителям Скадовська

25 вересня у Скадовську відбувалися масові святкові заходи до дня міста. Скориставшись нагодою розповісти про цікаву роботу команди Скадовського району та донести жителям міста інформацію про «Обласний профіквест «В долонях степу і Дніпра», капітан команди Голуб Ніка взяла участь у краєзнавчих читаннях, які відбулися біля пам’ятника засновнику Скадовська. У своєму публіцистичному творі вона зазначила: «Сьогодні мені випала честь презентувати роботу команди Скадовської ЗОШ №2, яка бере участь в інноваційному проекті для учнівської молоді «Обласний профіквест «В долонях степу і Дніпра».

     Часто буває так, що ми мріємо про далекі світи і країни, а свого, рідного краю, де ми народилися,  добре не знаємо. Одним із завдань команд профіквесту  якраз є створення  своєрідного інформаційного банку даних про туристичну привабливість рідного краю: його історичну, культурну спадщини, природні та рекреаційні можливості.

     Завдяки цьому проекту я та мої товариші по команді заново відкрили для себе Скадовщину. І це не гучні слова.

    Скажіть, ви знали, що в Лазурному є озеро Устричне? Вода в цій водоймі завдяки водоростям має рожеве забарвлення.

      Французький емігрант Вільгельм Рув’є , який у 1803 році заклав на цих землях економію Софіївка, вирощував в озері устриць  та експортував їх до Європи. Пізніше там добували сіль.  А на Джарилгацькій косі землевласник мав більше 37 тисяч овець-мериносів.

     А чи знали ви, що «старий маяк, що на острові Джарилгач спроектовано і  виготовлено в майстернях Гюстава Ейфеля? Так-так, того самого інженера, який  створив Ейфелеву вежу, що і донині є візитівкою столиці Франції.

      Ці  та багато інших відомостей наша команда здобула, вивчаючи документи Херсонського державного архіву та інші джерела краєзнавчої інформації.  Допомогло у дослідженні спілкування з краєзнавцем Олегом Миколайовичем Лиховидом та відвідання Скадовського краєзнавчого музею.

     Ми проклали і дослідили новий туристичний маршрут, що пролягає через селище Лазурне, озеро Устричне, Софіївське гирло,  косу Левкіна, мис Джарилгач та  косу Глибоку.

      Найбільше, звичайно, вразив острів Джарилгач, хоч бували до цього на ньому десятки разів. Цей найбільший безлюдний острів Європи дивує своєю первозданною природною красою, мальовничими краєвидами та різноманіттям рослинного та тваринного світу. Побачивши на відстані десяти метрів від себе благородних оленів, ланей, а у прибережних водах – дельфіна-білобочку, відчуваєш себе частиною цієї природи, зливаєшся з нею.

        Коли переживаєш такі емоції, то хочеться поділитися ними із іншими. Що ми і зробили, розповівши про свої дослідження на кількох районних і обласних сайтах.

       Уже в жовтні учні нашої команди візьмуться безпосередньо  за створення проекту путівника, прокладеного і дослідженого  нами туристичного маршруту.

     Це наш внесок у популяризацію курорту. Не відставайте від нас: вивчайте і рекламуйте наш край, адже нам є чим пишатися!»