Профіквест: Доторкнутися душею до прекрасного

Профіквест: Доторкнутися душею до прекрасного

І знову у команди новокаховчан – учасниці обласного інноваційного проекту «Профіквест: В долонях степу і Дніпра» відбулася  зустріч із мистецтвом. Тільки цього разу – 08 вересня вони побували у картинній галереї міста, яка носить ім’я А.С. Гавдзинського.

Погруддя митця зустрічає відвідувачів у холі, а на другий поверх ведуть його картини.

Учасники команди «220 V»  познайомились із роботами дітей  Будинку дитячої творчості. Особливе враження справили авторські скульптури та лялька, яку зробила дівчинка 13 років.

У залі графіки нам сподобалась серія картин, що розкривають тематику українських народних пісень. На цій картині – ілюстровано пісню «Ой, у полі жито» і ця тематика нині дуже хвилює кожного українця, бо сьогодні так само схиляють голови над своїми синами, батьками, чоловіками українські жінки.

З деякою іронією роздивлялися ми картину «Межигір’я», бо знаємо, як виглядає ця резиденція нині.

Але найбільше  вражень отримали усі учасники «220» у залі  живопису, де експонуються картини, присвячені  25-річчю Незалежності. Тут зібрані полотна, які зображують і українське Запоріжжя, і українські Карпати. Та найбільш видовищні – наші херсонські кавуни. Датована картина 1967 роком, а ефект 3D маємо сьогодні – у 2016-му!

Ми вдячні за професійну розповідь та доброзичливість молодшому науковому співробітникові  Козак Ірині Миколаївні, про що й залишили відгук у книзі відгуків  галереї. Там тепер назавжди залишиться назва нашого проекту «В долонях степу і Дніпра». 

Профіквест: собор Андрія Первозваного

Профіквест:  собор Андрія Первозваного

Привіт усім! Вас вітає новокаховська  команда  профіквесту «В долонях степу і Дніпра»! З початком нового навчального року!  Успіхів і нових звершень, цікавих зустрічей і яскравих вражень!

Ми – команда «220 ВОЛЬТ»  з початком нового навчального року продовжуємо свої дослідження в рамках проекту  «Профіквест: В долонях степу і Дніпра». Сьогодні, 06 вересня ми відвідали з екскурсією найпрекраснішу споруду нашого міста і всього півдня України – собор Святого Андрія Первозваного.

Звичайно, ми усі були там вже не один раз, але з екскурсією – вперше. Зустрічав нас секретар Новокаховської єпархії, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму отець Миколай. Ми піднялися  на другий поверх собору, де спілкувалися зі святим отцем.

Отець Миколай  розповів про історію народження собору, бо ця споруда колись задумувалася як православна церква, але тепер ми – всі новокаховчани можемо з гордістю сказати, що маємо собор, біло-золоте диво побудоване на європейському рівні, найбільше на півдні України і найкрасивіше.

Під куполом собору є галерея, як у соборі Святого Петра у Римі.                  Звичайно, наша – в рази менша і піднятися на неї ми ще не могли, бо  ще тривають роботи, ще чекають на розпис білі стіни, та отець Миколай показав нам диво, яке могло трапитися тільки у святому місті.

Ми стояли перед іконостасом, а над нами, відбиваючись від стін та піднімаючись до висоти купола звучав прекрасний спів – молитва, яку співав святий отець.

Він стояв  високо над нами, а голос відбивався усюди. Це було вражаюче прекрасно. Ми оцінили не акустику, а містичну святість цього храму душі кожного з нас – собору Святого Андрія  Первозваного, який вартий того, щоб пізнати історію його «народження» та прийти сюди, щоб поговорити з Богом і відпочити душею.

Літній звіт команди "Дивоцвіт". Частина 2.

Після відвідин фестивалю на "Зелених хуторах Таврії" учасники команди вирішили дослідити безпосередньо саме місто, адже Гола Пристань славиться не лише своїм історичним минулим, а й мальовничими куточками та різноманітними пам’ятниками.

Містечко вражає туристів добре облаштованою набережною.

Тут вас зустрінуть велична арка і затишна альтанка, славні козаки, Нептун із русалоньками, гарні фонтани.

Охочі також зазирнуть до каплички Святого Миколая і відвідають місце будівництва нового храму.

Також можна прогулятися Алеєю Героїв, покласти квіти воїнам-землякам, загиблим під час другої світової війни.

а біля скульптурних композицій жабі, кавунові, гарбузові та дині зробити фото на пам’ять.

На маленьких туристів чекає з любов’ю облаштований великий дитячий майданчик та сучасні розваги.

На особливу увагу заслуговує міський палац «Сузір’я», у виставкових залах якого можна ознайомитися з роботами талановитих майстрів: художників, різьбярів, поетів тощо.

Зберігаються тут і давні світлини Голої Пристані, план її розбудови у різні часи. На особливу увагу заслуговує зала, присвячена двічі Герою Радянського Союзу Покришеву Петру Опанасовичу.

А після ознайомлення з експозицією, своїми очима побачити бронзовий бюст легендарного героя, створений скульптором Томським і покласти квіти на надгробну плиту, розміщену під гранітним постаментом.

У місті є ресторани і затишні кафе, де можна смачно поїсти та відпочити під музику, щоб надалі з новими силами відкривати нові куточки затишного південного містечка.

Подорожуйте разом з нами! Цікаве - поруч!

Скадовська команда профіквесту. Мандрівка західною частиною о.Джарилгач. Частина 3

          У рамках обласного інноваційного проекту для учнівської молоді «Обласний профіквест «В долонях степу і Дніпра» команда Скадовського району продовжила подорож запланованим туристичним маршрутом.

        Юні краєзнавці разом із кураторами побували на західній частині острова Джарилгач, де у 1826 році на косі Левкіна  було збудовано дерев’яний маячний знак «Перший джарилгацький», який після другої світової війни  замінили  на залізний. Оновлений сигнальний знак отримав назву «Червоний». На жаль, у 2006 році його демонтували шукачі металу. Зараз на цьому місці чернець Марк заклав монастир Святої Марії.

            Подорожуючи островом, діти мали можливість ознайомитись із його унікальним рослинним світом. За різноманіттям рослин та кількістю рідкісних видів Джарилгач випереджає свого тисячолітнього супутника – Тендру. На острові зустрічається ковила дніпровська, меч-трава болотяна, зозулинець розмальований, золотобородник цикадовий, які занесені до Червоної книги. На віддалі учасникам команди пощастило побачити європейських ланей та  стадо оленів 
благородних. Ще у 1972 році 13 особин цих тварин були завезені на Джарилгач із острова Бірючий, що в Азовському морі. Із того часу популяція цих парнокопитних значно зросла.

                 Останньою зупинкою туристичного маршруту, що пролягав найбільшим у Європі безлюдним островом Джарилгач,  стала бухта Глибока. Найдавнішою згадкою, яка відома історикам про бухту,  є зображення гавані французьким картографом Андре Теве, датоване 1586 роком. На карті бухта Глибока зображена вельми жвавою пристанню:  на малюнку біля берега знаходяться чимало галер, парусників та човнів. Таким чином, можна стверджувати, що першими описали острів Джарилгач мореплавці середньовічної Франції.

          Команда краєзнавців Скадовського району побувала також біля пам’ятника морякам Служби спостереження та зв’язку головної бази Чорноморського флоту, які у роки другої світової війни несли вахту на острові. Джарилгацький плацдарм вистояв у нерівній боротьбі з фашистами рівно місяць. Героїчний подвиг  матросів є вражаючим, перед ним прихилять голови юні покоління скадовчан.

Наступним місцем дослідження  команди краєзнавців стане вже  місто Скадовськ та його туристична інфраструктура.