Наше джерело – гарна природа!
Господь нагородив Лепетищину дивною природою; неозорі степи на сході, зрізані
чіткими квадратами лісосмуг і помічені давніми курганами, переходять за два-три
кілометри до Дніпра у балки, вкриті гаями і обриваються кручами над Славутичем.
Одним словом – куточок райський! У кого з нас не бринять струни душі, коли
милуємося різнобарв’ям трав та квітів, полем, гаєм, тваринами та птахами?
Тремтливе світло огортає нас і щось з глибин земних і небесних, наче техенький
голос: зупинись мить! І це закономірно: ми – діти природи, розумна краплина
всесвіту. В такі миті ми повертаємось до себе.
Знали наші пращури, де оселятись.
І перші з них селились над балками. Їх в районі сім, займають площу – понад 2250 гектарів .
А різнобарв’я пахучих степових
трав! Чого варті лише трави – ліки чебрець і полин: ними та іншими травами наші
пращури застеляли глиняні долівки, клали чебрець у подушки на щастя-здоров’я.
Багатство наше – і тваринний світ
та птаство. Та на жаль, багато тварин і птахів занесено уже до Червоної Книги.
Вслухаймось у голоси Лепетиського
степу і лісу, шелесту пахучих трав, буяння хлібних ланів, голоси птаства,
вгляньтесь у братів наших менших – тварин і комах – свято, торжество життя! І
на цьому святі були наші пращури, присутні і ми, там будуть і наші нащадки!
Немає коментарів:
Дописати коментар