Через усе моє дитинство тече річка Інгулець. Починається вона десь там, де води його ще по
вінця затоплюють прарічище повенями, де землі дарують справді царські скарби
археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Інгульця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни просто вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в учасників команди "Проофи-АРТ" Великоолександрівського району природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Інгульця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни просто вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в учасників команди "Проофи-АРТ" Великоолександрівського району природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар