Літній звіт команди "Дивоцвіт". Частина 2.

Після відвідин фестивалю на "Зелених хуторах Таврії" учасники команди вирішили дослідити безпосередньо саме місто, адже Гола Пристань славиться не лише своїм історичним минулим, а й мальовничими куточками та різноманітними пам’ятниками.

Містечко вражає туристів добре облаштованою набережною.

Тут вас зустрінуть велична арка і затишна альтанка, славні козаки, Нептун із русалоньками, гарні фонтани.

Охочі також зазирнуть до каплички Святого Миколая і відвідають місце будівництва нового храму.

Також можна прогулятися Алеєю Героїв, покласти квіти воїнам-землякам, загиблим під час другої світової війни.

а біля скульптурних композицій жабі, кавунові, гарбузові та дині зробити фото на пам’ять.

На маленьких туристів чекає з любов’ю облаштований великий дитячий майданчик та сучасні розваги.

На особливу увагу заслуговує міський палац «Сузір’я», у виставкових залах якого можна ознайомитися з роботами талановитих майстрів: художників, різьбярів, поетів тощо.

Зберігаються тут і давні світлини Голої Пристані, план її розбудови у різні часи. На особливу увагу заслуговує зала, присвячена двічі Герою Радянського Союзу Покришеву Петру Опанасовичу.

А після ознайомлення з експозицією, своїми очима побачити бронзовий бюст легендарного героя, створений скульптором Томським і покласти квіти на надгробну плиту, розміщену під гранітним постаментом.

У місті є ресторани і затишні кафе, де можна смачно поїсти та відпочити під музику, щоб надалі з новими силами відкривати нові куточки затишного південного містечка.

Подорожуйте разом з нами! Цікаве - поруч!

Скадовська команда профіквесту. Мандрівка західною частиною о.Джарилгач. Частина 3

          У рамках обласного інноваційного проекту для учнівської молоді «Обласний профіквест «В долонях степу і Дніпра» команда Скадовського району продовжила подорож запланованим туристичним маршрутом.

        Юні краєзнавці разом із кураторами побували на західній частині острова Джарилгач, де у 1826 році на косі Левкіна  було збудовано дерев’яний маячний знак «Перший джарилгацький», який після другої світової війни  замінили  на залізний. Оновлений сигнальний знак отримав назву «Червоний». На жаль, у 2006 році його демонтували шукачі металу. Зараз на цьому місці чернець Марк заклав монастир Святої Марії.

            Подорожуючи островом, діти мали можливість ознайомитись із його унікальним рослинним світом. За різноманіттям рослин та кількістю рідкісних видів Джарилгач випереджає свого тисячолітнього супутника – Тендру. На острові зустрічається ковила дніпровська, меч-трава болотяна, зозулинець розмальований, золотобородник цикадовий, які занесені до Червоної книги. На віддалі учасникам команди пощастило побачити європейських ланей та  стадо оленів 
благородних. Ще у 1972 році 13 особин цих тварин були завезені на Джарилгач із острова Бірючий, що в Азовському морі. Із того часу популяція цих парнокопитних значно зросла.

                 Останньою зупинкою туристичного маршруту, що пролягав найбільшим у Європі безлюдним островом Джарилгач,  стала бухта Глибока. Найдавнішою згадкою, яка відома історикам про бухту,  є зображення гавані французьким картографом Андре Теве, датоване 1586 роком. На карті бухта Глибока зображена вельми жвавою пристанню:  на малюнку біля берега знаходяться чимало галер, парусників та човнів. Таким чином, можна стверджувати, що першими описали острів Джарилгач мореплавці середньовічної Франції.

          Команда краєзнавців Скадовського району побувала також біля пам’ятника морякам Служби спостереження та зв’язку головної бази Чорноморського флоту, які у роки другої світової війни несли вахту на острові. Джарилгацький плацдарм вистояв у нерівній боротьбі з фашистами рівно місяць. Героїчний подвиг  матросів є вражаючим, перед ним прихилять голови юні покоління скадовчан.

Наступним місцем дослідження  команди краєзнавців стане вже  місто Скадовськ та його туристична інфраструктура. 

Літній звіт команди "Дивоцвіт". Частина 1.

Координатори проекту "ПрофіКвест": спеціалісти від Голопристанського центру зайнятості, районної бібліотеки та Новозбур‘ївської ЗОШ №1 провели настановчу бесіду з його учасниками - командою "Дивоцвіт". У ході конструктивної розмови був складений Координаційний план роботи на 2016-2017 рік, який був затверджений.

Першою експедицією рідним краєм виявилася мандрівка на славнозвісні Зелені хутори Таврії, які щиро приймали у себе гостей етноекофестивалю "Таврійські Хутори", в рамках якого проходить ще один фестиваль української пісні "Душа півдня".

Звичайно, кожен хутір має свою родзинку, охоче відкриває секрети давніх ремесел своїм відвідувачам.

Учасники команди намагалися побувати у більшості куточків, але за один візит це зробити просто неможливо. Саме тому тут існують багато окремих маршрутів, кожен з яких розповідає свої історії, дозволяє відчути справжній драйв пригод. Зелені хутори не лише розповідають і показують секрети виготовлення тих чи інших речей, а й надають можливість власноруч виготовити деякі з них: ляльку-мотанку, домашній оберіг, глиняний горщик, монетку на щастя та багато іншого. Щоб отримати купу надзвичаних вражень, не треба далеко ходити, просто треба завітати на Зелені Хутори Таврії!