Мандрівка до кургану

   Є в нашому районі місця славні, щедрі на красу, на славну історію.  В давні часи стугоніли нашими степами копита скіфських коней. Скіфи залишили після себе величні пам’ятки, які збереглися до нашого часу - кургани, яких в нашому районі налічується більше 130. Більша частина з них розорювалася, але величні кургани, такі,  як Огуз, Козел та Діїв курган до цих пір вражають своїми розмірами і тими  експонатами, що знаходили в них при розкопках.

  В рамках  проекту члени команди «Таврос»  склали  план відвідання та дослідження намічених туристичних об’єктів.  В цей план входила мандрівка до кургану «Огуз». 

  

  Діти на велосипедах зі школи стартували теплого літнього дня. 

Додержуючись правил дорожнього руху вони дісталися до  кургану, де їм запропонували зіграти в гру «Лабіринт очікування», яка мала на увазі  бажання дітей дізнатися про щось нове і цікаве про те місце, де вони знаходяться.

  Учні висловили свої запитання і дізналися багато нового і цікавого про курган. 

 «Огуз» являється найвищою природною точкою нашого селища і з нього можна було полюбуватися нашим селищем, яке видно з кургану вдалині.  На сьогодні   курган частково розорений та зміщений. Має висоту 10,3 м, діаметр – 180 м. Скіфський курган Огуз  розміщено  поблизу  районного  центру  смт Нижні  Сірогози  і має  безпосереднє  відношення  до  назви  цього  населеного  пункту.  До  структури офіційно затвердженого  герба  Нижньосірогозького  району   включено  зображення  унікального фалару (золотого зображення).  Курган Огуз був надмогильною земляною спорудою в якій знаходилися поховання  людей здогадно IV-Ш ст. до н.е. Це найбільший  із царських скіфських курганів Причорномор’я та України. Курган Огуз  являв собою гігантський насип  висотою понад 20 м. та діаметром  більше 380 м. Курган  був оперезаний насипним валом . Між курганом і валом  знаходився  рів глибиною понад 2 м.     Поверхня кургану нерівна, задернована.  Вважається, що в кургані Огуз похоронений великий воїн -  скіфський цар Атей, який одержав перемогу над перським царем Дарієм.  Атей, будучи царем, сам чистив і купав свого коня і поклонявся, як найвищому божеству, своєму мечу.

  

   Про це діти дізналися під час цієї захоплюючої подорожі, метою якої було розповісти про історію нашого краю, а також привити дітям любов до нашого степу та його історичних пам’яток.